1. Орієнтація на загальноприйняті думки, статеві устави або батьківські приписи. Стереотипи взагалі сильно заважають і обмежують наше життя. У підсумку, ми не готові приймати конкретну людину такою, якою вона є, миритися з її «недоліками» або «слабкостями», навіть якщо вона нам подобається і підходить.
2. Ілюзії / нереальні очікування. В будь-які стосунки – і в першу чергу любовні – ми валізами несемо свої (часто неусвідомлювані) надії і фантазії. Ми малюємо собі картинки прекрасного майбутнього. За очікуваннями – знову ж – пропадає реальна людина. Ми плекаємо власні мрії, а того, хто насправді перед нами і на що він здатний – не бачимо.
3. Завищені, невиправдані вимоги. І коли ми принца, що з’явився на горизонті, в своє життя вже вбудували, майбутнім дітям імена придумали, все-все розписали, виникає ось це: «а що це ти не робиш того, чого я чекаю?» «Ти мужчина – ти повинен». «Ти жінка – ти повинна».
4. Бажання переробити іншого. У багатьох з нас любов асоціюються зі схожістю. Відчуття того, що ми однаково думаємо, любимо одне і те ж, створює ілюзію близькості, єдності і безпеки. І в цьому безхмарному злитті кожна відмінність, несхожість сприймаються дуже болісно. І люди не розуміють, що якщо вони полюбили один одного – такими, «недосконалими», значить, чомусь. І якщо інший зміниться, не факт, що він тобі, новий, сподобається. І – ще більш важливо – що ти сподобаєшся йому.
5. Спроби домінувати у відносинах. А також прагнення бути головним, керувати, контролювати, радити, душити його своєю любов’ю і нав’язувати своє уявлення про щастя. Чи можна все це розглядати на початку відносин? Можна, можливо! Не купуйтеся на турботу, не залучайтеся у відносини, перш ніж добре дізнаєтеся про людину. Дивіться, як вона ставиться до інших людей (батьків, друзів, колег, своїх колишніх).
6. Зворотний бік попереднього пункту: втрата себе в стосунках. Готовність розчинитися в коханій людині, постійно підлаштовуватися, рятувати, принижуватися або применшувати себе. І в глибині душі чекати відплати за принесену жертву – чекати подяки, відданості, такої ж самої самовідданості або хоча б примарного «коли-небудь він зрозуміє!» Якщо ви не відчуваєте власної цінності, люди, що оточують вас, на жаль, теж не будуть цінувати і поважати вас.
7. Порушення комунікації. Це коли замість відкритої та безпечної взаємодії, ясних прохань, спокійного обговорення бажань, звучить критика, претензії, взаємні звинувачення, наїзди і суперечливі послання. Коли слухають, але не чують, трохи що не так – ляскають дверима, усуваються, мовчать. Або думають: «він повинен сам здогадатися, чого я хочу».
8. Ігри. Ведення списків підкорених, а згодом і розбитих сердець, «схочеш зі мною зустрітися – знайдеш можливість», «я буду йому відмовляти, нехай за мною бігає» і симетричне «чим менше жінку ми любимо, тим більше подобаємося ми їй». Відразу позбудьтеся від ілюзії, що коли-небудь гра переросте в міцні, партнерські відносини.
9. Теорія гнилих бананів. У кожного з нас є свої негативні риси. І на початку відносин ми схильні ховати ці «гнилі банани» за спину, випинаючи все саме добре і світле. І коли «об’єкт» клюне, тут ми гнилі банани йому і всучимо: «а що це? – а це мій характер, терпи!» Якщо ми не можемо бути собою, справжніми, можливо, це не ті відносини, за які треба триматися.
10. Але, мабуть, найголовніша помилка – це БОЯТИСЯ. Боятися проявити себе, боятися близькості, поглинання або, навпаки, самотності, боятися вибрати «не того» або зробити помилку. Будь-яка помилка – це цінний досвід, і потрібно залишати собі на неї право, тому що саме помилки допомагають нам вчитися чомусь новому. Пам’ятайте: навіть якщо ви раз за разом будуєте відносини «не з тими» людьми і наступаєте на одні й ті ж граблі, значить, ці граблі вам для чогось потрібні.
Порадня отця Сергія Тихона Кульбаки
